Статьи на кабардинском языке

Хысыдж маскъалхэм я фIыгъэкIэ

ООН-м и Ассамблее Нэхъыщхьэм 2006 гъэм накъыгъэм и 27-м къищта унафэм ипкъ иткIэ, Электросвязымрэ хъыбарегъащIэ IэнатIэхэм я зэгухьэныгъэхэмрэ я дунейпсо махуэр илъэс къэс накъыгъэм и 17-м ягъэлъапIэ.

Щыналъэ зэпеуэр йокIуэкI

Урысей МВД-м и Налшык управленэм щекIуэкIащ «Полицейский дядя Стёпа» сабий творчествэмкIэ урысейпсо зэпеуэм и къалэ Iыхьэр. Ар хуэгъэпсат ТекIуэныгъэ Иныр илъэс 80 зэрырикъум.

 Зэхьэзэхуэм и мурадыр къэрал кIуэцI IуэхухэмкIэ органхэм къулыкъу щыщIэным и пщIэр Iэтыным и закъуэкъым, атIэ ныбжьыщIэ зэчиифIэхэр дэIыгъынырщ, абыхэм я творчествэм зегъэужьынырщ. 

ЗэрызыщIагъакъуэм пащэ

Къэбэрдей-Балъкъэр Республикэм и Парламентым къалэн нэхъыщхьэу зыхуигъэувыжхэм ящыщщ дзэм къулыкъу щызыщIэхэм гулъытэ яхуэщIыныр. 

ЩIалэгъуалэмрэ щэнхабзэмрэ

Иджыблагъэ Обнинск ще­кIуэкIа «ЩIалэгъуэ. ЩIэныгъэ. Щэнхабзэ» уры­сейпсо зэпеуэм хэтащ Къэбэрдей-Балъкъэрым щыщ ныбжьыщIэхэри.

ЦIыхухэм я тыншыпIэм хуаунэтI

Къэбэрдей-Балъкъэрым и Iэтащхьэ КIуэкIуэ Казбек лэжьыгъэ IуэхукIэ хуэзащ КъБР-м ухуэныгъэмрэ псэу­пIэ-коммунальнэ хозяйст­вэмкIэ и министрым и къалэнхэр зыгъэзащIэ Журавлёв Андрей.

Къулыкъум щынэхъыфIхэр

Накъыгъэм и 13-р Урысей МВД-м и хъумакIуэ-конвой къулыкъур къыщы­зэрагъэпэща махуэщ. Абы теухуа зэIущIэ гуапэ щекIуэкIащ КъБР-м щыIэ МВД-м. Къэрал кIуэцI IуэхухэмкIэ министру республикэм щыIэ Крючков Вячеслав я махуэмкIэ ехъуэхъуащ а IэнатIэм и лэжьакIуэхэм, къыхэжаныкIахэм гулъытэ яхуищIащ. 

Зауэ бзаджэм и IэпапIэхэр

ЦIыxy хьэлэлу дунейм тетыр зыщышына зауэр 1941 гъэм мэкъуауэгъуэм и 22-м къэхъеящ. Нэмыцэ фашистхэр ди щIым къихьащ ди къалэхэр, къуа­жэхэр щыс­хьырабгъу имыIэу зэт­рагъасхьэу, лэжьакIуэ мамырхэр, сабийхэр, лIыжь-фы­зыжь дэIэпыкъуэгъун­шэ­хэр ­гущIэгъуншэу зэтрау­кIэу, губгъуэм илъ гъавэр танк лъабжьэ­кIэ ирахыу, ди фабрикэхэмрэ за­водхэмрэ, еджапIэхэмрэ сымаджэщ­хэмрэ зэтракъутэу.

Сыт щыгъуи куэдщ

Накъыгъэм и пэщIэдзэм ирихьэлIа зыгъэпсэхугъуэ махуэхэм къриубыдэу ­Къэбэрдей-Балъкъэрым и «Iуащ­хьэмахуэ» курортым зыщагъэпсэхуащ цIыху мин 37-м икIи нэгъабэ и апхуэдэ пIалъэм щыIа бжыгъэхэм нэхърэ ар процент 30-кIэ нэхъыбэщ. Апхуэдэ хъыбар къитащ Кавказ.РФ-м.

Сом меларди 5,1-рэ

2025 гъэм и япэ мазищым къриубыдэу УФ-м и щIыналъэхэм ящыщу 71-м я хьэрычэтыщIэ мини 2-м нэблагъэм МСП.РФ-м бжыгъэ лъабжьэ зиIэ и платформэр къагъэсэбэпу къэралым кредит мащIэхэр зыт и IуэхущIапIэхэм щIыхуэу псори зэхэту сом меларди 5,1-рэ къыIахащ. Нэгъабэ и апхуэдэ пIалъэм щыIа бжыгъэхэм елъытауэ хуэди 2,5-кIэ абы хэхъуащ.

Къалэмыр жану зыхуигъэлэжьар

Къэрмокъуэ Мухьэмэд Мухьэжид и къуэр адыгэ литературэм ХХ лIэщIыгъуэм и хыщI гъэхэм къыхыхьащ. Ар тхакIуэщ, драматургщ икIи публицистщ. Абы и къалэмыпэм къыщIэкIащ жанр зэмылIэужьыгъуэхэм щыщ тхыгъэхэр: рассказхэр, очеркхэр, повестхэр, романхэр, пьесэхэр, публицистикэ тхыгъэхэр. 

Страницы

Подписка на RSS - Статьи на кабардинском языке