Туристхэр зыщIэсын унэхэр яухуэ![]() Туристхэр къыщызэтеувыIэн хуэдэу, зэпкърыплъхьэ-зэпкърыпхыж, нэгъуэщI щIыпIэхэм бгъэIэпхъуэ хъууэ унэхэм (модульнэ) хуэдэхэр ухуэным сом мелуан 370-рэ Къэбэрдей-Балъкъэрым тригъэкIуэдащ. Апхуэдэ ухуэныгъэхэм яужь щIихьар ди къэралым и цIыхухэм я мызакъуэу, хамэ хэкухэми къикIыу ди республикэм къакIуэхэм я бжыгъэр илъэс къэс нэхъыбэ зэрыхъурщ. Псалъэм папщIэ, 2024 гъэм и щIышылэ - шыщхьэуIу мазэхэм къриубыдэу ди деж щыIа туристхэм я бжыгъэр процент 20-кIэ нэхъыбэ хъуащ, нэгъабэ и апхуэдэ пIалъэм ягъэхьэщIахэм елъытауэ. «Туризмэмрэ хьэщIагъэм пыщIа Iуэхугъуэхэмрэ» лъэпкъ пэхуэщIэм ипкъ иткIэ, Къэбэрдей-Балъкъэрым Курортхэмрэ туризмэмкIэ и министерствэм зэгурыIуэныгъэ 21-рэ ярищIылIащ зэхьэзэхуэм хэта, абы щытекIуа IуэхущIапIэхэм, республикэ бюджетым къыхэкIа субсидие ахъшэмкIэ апхуэдэ унэхэр къэщэхунымрэ ди деж ахэр щыгъэувынымрэ теухуауэ. Ди щIыналъэр илъэситI хъуауэ мы пэхуэщIэм хэтщ, а пIалъэм къриубыдэуи, апхуэдэ пэхуэщIэу 100-м нэблагъэ къэралым щагъэзэщIащ. Псом нэхърэ нэхъыбэу модульнэ унэхэр щагъэувыр «Iуащхьэмахуэ» курортырщ, абы иужькIэ щIэупщIэ нэхъ щызиIэхэр Шэджэм аузымрэ Гуэл щхъуантIэхэмрэщ. ХЬЭЩЫКЪУЕЙ Олег.
Поделиться: ЧИТАТЬ ТАКЖЕ:
| ||||||||||||||||








