ЩIЫНАЛЪЭР ЗЫГЪЭЛЪАПIЭ ДАМЫГЪЭХЭР

Гум фIэфI зэштегъэупIэ хуэдэу къыщIи­дзэу, хьэпшып гъуэтыгъуейхэр зэхуэ­хьэ­сыныр IэщIагъэ зыхуэхъужа Тхьэкъуахъуэ Iэуес сыт щыгъуи щIэщыгъуэу дыхешэ дамыгъэхэм я дунейм. Ди нобэрей зэIущIэм щхьэусыгъуэ хуэхъуар Къэбэрдей-Балъкъэрыр илъэси 100 зэрырикъум ирихьэ­лIэу зэхуэхьэсакIуэм (коллекционерым) тхуигъэхьэзыра хъугъуэфIыгъуэхэрщ.

- Хьэпшып зэхуэхьэсыныр нэхъыбэм ­къазэрыщыхъур зэштегъэупIэущ. Ар цIы­хур зыхуэныкъуэ IэщIагъэу сыт жозыгъэ­Iэр?
- Коллекционер IэщIагъэмрэ ауэ сытми хьэп­шып зэхуэпхьэсынымрэ зыгуэркIэ зэщ­хьэщокI, шэч хэмылъу. ЗэхуэхьэсакIуэм зэманышхуэ трегъэкIуадэ и хъугъуэфIыгъуэхэр Iыхьэ-Iыхьэу игуэшыным, ахэр зыщIахэр, къыздикIахэр, дунейм къытехьэным щхьэу­сыгъуэ хуэхъуахэр иджыным. Зыплъыхьа­кIуэм ещхьу пхужыIэнущ ар. Гъуэгу теувэн ипэкIэ зыхуэныкъуэ гуэр къыздилъыхъуэм, ар здэщылъыр фIыуэ зрегъащIэ, занщIэу а лъэныкъуэмкIэ еунэтIри, зыхуей хьэпшыпыр зыIэрегъэхьэ. Дэтхэнэ цIыхуми езым зыкъыщицIыхуж Iуэху бгъэдыхьэкIэ щиIэкIэ, кол­лекционерым а мурадыр зэрызригъэхъулIэр мыхьэнэ пыухыкIа зрипх хьэпшыпхэр зэхуихьэскIэрэщ. А дамыгъэ лъапIэхэм епха щIэ­ныгъэр цIыхум къыхуэщхьэпэн хуэдэу зэры­зэригъэзахуэмкIэщ. Андроников Ираклий и псалъэ шэрыуэ щыIэщ а псори нэхъ кIэщIу къыдгуригъаIуэу: «ЗэхуэхьэсакIуэр еш зимыIэ музей лэжьакIуэм ещхьщ. Къэрал хъу­мапIэмрэ гъащIэмрэ зэпызыщIэ лъынтхуэм хуэдэщ ар».
- Коллекционерым хьэпшыпхэр зэхуихьэс къудеймэ, уэ, зэрытщIэмкIэ, махуэшхуэхэм егъэщIылIа дамыгъэщIэхэри къы­дэбгъэкI хабзэщ. ФокIадэм дгъэ­лъэ­пIэну КъБР-м и илъэси 100-ми зыгуэрхэр хуэбгъэтIыгъуэрэ?
- ЩIыналъэм и махуэшхуэм хуэдгъэ­хьэзы­ра хьэпшыпхэр лIэужьыгъуэ зыбжанэу пхуэгуэшынущ: пощт маркэхэр, адэкIэ – письмоулъэхэр, тхылъхэр, бгъэхэIухэр, къинэмыщI­хэр. Къудамэ щхьэхуэу щыт «фалеристика»-ми дыхэIэбащ иджы. Ар орденхэр, медалхэр, абыхэм хуагъадэ нэгъуэщI дамыгъэхэр къыщIыдагъэкIа щхьэусыгъуэм тепсэлъыхь дэфтэрхэрщ. Гулъытэншэу къэбгъанэ хъунукъым къэралым и нэпкъыжьэ зытелъ ахъ­шэжьхэри. Псом щыщи КъБР-р илъэси 100 зэрырикъум хуэдгъэхьэзыращ.
- Иджырей цIыхухэм я тхыгъэхэр интернет IэмалкIэщ нэхъыбэу зэрызэIэпахыр. Пощт маркэхэмрэ письмоулъэхэмрэ я зэманыр имыкIауэ пIэрэ?
- Пощт маркэхэр, зэрыфщIэщи, тхылъымпIэм къыхэщIыкIа дамыгъэ зэпэплIимэщ, къыщыдэкIа пощт администрацэм и цIэр тету. Куэдрэ абы трагъауэ щхьэусыгъуэ гуэрым ехьэлIа сурэтхэр. Псалъэм папщIэ, 1971 гъэм Къэбэрдей-Балъкъэрыр илъэс 50 щрикъум, миллиметр зэбгъузэнатIэ 12 и инагъыу маркэ къыдэкIауэ щытащ, и гъунэхэр дэбзыкIауэ, кIэпIейкIи 4 и уасэрэ и бжыгъэр мелуани ­4,6-м нэсу. Ар игъэхьэзырат сурэтыщI Косоруков Юрий.
Республикэр илъэс 60 щрикъум, 1981 гъэм, ардыдэр и инагъыу, бжыгъэкIэ мелуани  3-м нэсу, Колесников Николай игъэхьэзырауэ щыта маркэр къыдагъэкIат. Пощт маркэхэр дуней псом щызэхуахьэс. ЩIэныгъэ хъумапIэу жы­пIэ хъунущ ахэр. ЦIыхум и сабии­гъуэр, и щIалэгъуэр, езыр щыпсэуа, здэщыIа щIыпIэхэр ягу къагъэкIыж маркэхэм. Пощт IуэхукIэ хуэ­мыныкъуащэми, зэманым и нэщэнэу щы­щыткIэ, гъуэгугъэлъагъуэм ещхьу, дымыщIэ гуэр къэтщIэнымкIэ сэбэп къытхуэхъу адрей Iэмалхэм куэдкIэ ­къакIэрыхуркъым маркэхэр, япэ имытмэ.
- Письмоулъэхэми ардыдэр яхужыпIэ ­хъуну къыщIэкIынщ.
- Шэч хэмылъу. Письмоулъэхэр Брайтон инджылыз къалэрщ къыщежьар. 1820 гъэм ахэр къигупсысат Брюэр унэцIэр зезыхьэ гуэ­рым. ИщхьэкIэ зи гугъу тщIа пощт маркэхэри, письмоулъэхэри, открыткэхэри хеубыдэ «филателие» жыхуаIэ пощт хуэIуэхущIэ тхылъымпIэхэр зэхуэзыхьэс къудамэм.
Ди щIыналъэр сыт хуэдэ щIыкIэкIэ хиубы­дэрэ а Iуэхум жыпIэмэ, 1970 гъэм КъБАССР-р илъэс 50 щрикъум ирихьэлIэу, кIэпIейкIи 7 зи уасэ письмоулъэ къыдагъэкIауэ щытащ. Ари зыгъэхьэзырар Косоруковырт. Письмоулъэм дэщIыгъут пощт открыткэрэ тхылъ напэ­кIуэ­цIым далъхьэрэ. 1971 гъэм фокIадэм и 1­-м пись­моулъэм республикэм и ныбжьыр къы­зытещ мыхъур трагъауэри, яутIыпщауэ щытащ.
Письмоулъэ щхьэхуэ къыхудагъэкIат республикэр илъэс 60 щрикъуми, 1981 гъэм. КIэ­пIейкIи 5 зи уасэ а конвертри 1981 гъэм фокIадэм и 1-м яутIыпщауэ щытащ.
КъБР-м и Коллекционерхэм я зэгухьэныгъэм и жэрдэмкIэ, 2022 гъэм ипэм «Марка» IуэхущIапIэм къыдигъэкIащ КъБР-р илъэси 100 зэрырикъум егъэщIылIа письмоулъэ.
- Уэ нэхъыбэм укъызэрацIыхур уи тхылъ ты­куэ­нымкIэщ. ТхылъыщIэхэм нэмыщI, нэгъуэ­щIыпIэ щамыгъуэт тхылъыжьхэри уи деж къы­щалъыхъуэ. Ари зыгуэркIэ епха зэхуэх­ьэ­сын Iуэхум?
- Тхылъым гу хуэпщIамэ, абы епха лэжьыгъэ псоми хуэм-хуэмурэ ухэпщIэ къыщIэ­кIынщ. Тхылъ зэхуэхьэсыным епха къудами иIэщ коллекционер IэщIагъэм. Абы зэреджэр библиофилиещ. Ауэ тхылъхэр фIыуэ лъагъун жиIэм къикIыр ахэр зэхуэхьэсынымрэ зэх­э­дзынымрэ я закъуэкъым. Ахэр щIэбджы­кIынри пфIэфIу щытын хуейщ. Нобэ дызы­тепсэлъыхь республикэм и махуэшхуэм и ­гугъу тщIымэ, 1946, 1971, 1981 гъэхэм къы­дэ­кIауэ щытащ рес­публикэм къэралыгъуэр зэ­ры­щызэфIэувам тепсэлъыхь тхылъхэр. 1971 гъэм, КъБР-р илъэс 50 щрикъум ирихьэлIэу къыдэкIауэ щы­та «Кабардино-Балкарская правда» газетым и къыдэкIыгъуэр къэд­гъуэтыжащ. «Ленин гъуэгуми» долъыхъуэ.
- Махуэшхуэхэм ирихьэлIэу медаль гъэ­щIэгъуэнхэри къыдагъэкI хабзэщ…
 - Пэжщ. НэгъуэщI щхьэусыгъуэхэм папщIэ пщэм иралъхьэ медалхэр къыдагъэкIмэ, мы зи гугъу тщIы махуэшхуэ дыдэхэм ирихьэлIэу, стIолым трагъэувэ тралъхьэ медалхэри къыдагъэкI. Ахэр е блыным фIадзэ (блын ме­даль), е лэжьапIэ стIолхэм трагъэзагъэ (стIол медаль). Ди республикэм стIол медаль къыщыдагъэкIауэ щытащ «Телемеханика», СКЭП, къинэмыщI IуэхущIапIэхэм. ИнагъкIэ зэхуэмыдэу 1971 гъэм къыдагъэкIат гъущIым къыхэщIыкIа, КъБАССР-р илъэс 50 щрикъум хуэгъэфэща, стIолым тебгъэувэ хъу медаль. Апхуэдэ дыдэу 1981 гъэм – КъБАССР-р илъэс 60 щрикъум. 2001 гъэм къыдагъэкIа медалыр хуагъэфэщат КъБР-м и къэралыгъуэр илъэс 80 зэрырикъум.
- НетIэ зи гугъу пщIа «фалеристика» псалъэм и мыхьэнэр дауэ къызэрыбгурыIуэнур?
- Фалеристикэр щIэныгъэ псо мэхъу. Абы едж орденхэр, медалхэр, дэтхэнэ бгъэхэIу лIэужьыгъуэхэри, абыхэм епха дэфтэрхэри. Псалъэм папщIэ, цIыхум цIэ лъапIэ къы­зэрыхуагъэфэщам, еджапIэр къызэриухам, къинэмыщI щхьэусыгъуэхэм епха- хэр.
Дамыгъэ куэд хуагъэфэщауэ щытащ ­КъБАССР-р илъэс 50, 60 щрикъуа махуэхэм. Ахэри фэдгъэлъагъуну ди мурадщ.
- Фэеплъ дамыгъэхэм я гугъу тщIын щы­щIэддзэм, хьэпшып зэхуэхьэсыныр цIыхум и гум илъыр къызэригъэнаIуэ Iэмал хуэхъу хуэдэу къыхэщащ уи жэуапым?
- Хьэпшып зэхуэхьэсыныр цIыхум и зэш зэрытригъэу Iэмалхэм я нэхъ зызыубгъуащ жыпIэмэ, ущыуэнукъым. Коллекционерхэм гъащIэм дахагъэу хэтым гу нэхъ лъатэу къысщохъу. Псалъэм папщIэ, фарфорым къыхэ­щIыкIа хьэпшыпхэр нэхъ лъапIэ дыдэхэм хабжэ. Хэти и унэм фIэфIу щехъумэ езым фIэфI су­рэтхэр къызытещ хьэкъущыкъухэр. 1971гъэм КъБАССР-р илъэс 50 щрикъум шей зэрефэ хьэкъущыкъу зэрытрэ Iэгубжьэрэ ящIат. 1981 гъэм – республикэр илъэс 60 щрикъум – а махуэшхуэм и дамыгъэр стэчанхэм нэхъ яхъумэну къафIэщIащ. А псори иджы унагъуэ-унагъуэкIэ щызэрахьэ. Кол­лекционер зыфIамыщыжми, псоми, мащIэ-куэдми, яхэлъ къыщIэкIынщ фэеплъ зэхуэ­хьэсыным и Iыхьэ гуэр. ЦIыхур гъащIэм зэ­рыщыгуфIыкIым и нэщэнэщ ахэр, мыхьэнэ имыIэуи пхужыIэнукъым.
- Коллекционерхэм я нэхъыбэм, сыщы­мыуэмэ, къызэрыщIадзэр ахъшэжьхэр е ахъшэ жьгъейхэр зэхуахьэсурэщ.
- Ахъшэжь фIэпщми, ахъшэ жьгъейхэр жы­пIэми, абыхэм тхыдэри, географиери, лъэхъэнэри къатощ. Уеблэмэ ар къыщыдагъэкIа ахъшэщI IуэхущIапIэм и лъэужь телъщи, абыи куэдым ухуешэ. ЗэхуэхьэсакIуэхэм къаIэрыхьэ хабзэщ щыуагъэ зэраIэщIэкIа къу­дейм щхьэкIэ банкым къимыщта, ла­жьэш­хуэ зимыIэ ахъшэщIэхэри. Апхуэдэхэм я щапхъэу щыIэщ 2022 гъэм, КъБР-м илъэси 100 щрикъум ирихьэлIэу, ХъумапIэ банкым къыдигъэкIа, 925-нэ пробэр зытелъ дыжьыным къыхэщIыкIа, грамм 31,1-рэ зи хьэлъагъ, соми 3 зи уасэ медалыр.
 Сурэтхэм щыволъагъу Тхьэкъуахъуэ Iэуес зи гугъу къытхуищIа щэнхабзэм и хъугъуэ­фIыгъуэхэр. Ахэр фокIадэм, КъБР-р илъэси 100 щрикъум ирихьэлIэу, утыку кърихьэнущи, зыхэвмыгъэкIыж.

Епсэлъар ЧЭРИМ Марианнэщ.

Поделиться:

ЧИТАТЬ ТАКЖЕ:

29.03.2024 - 17:28

ХАМЭ КЪЭРАЛХЭМ ЗЭРАДЭЛАЖЬЭМ ФЕЙДЭ КЪЫПОКIУЭ

Хамэ къэралхэм ящыщу Къэбэрдей-Балъкъэрым сату нэхъыбэу зыдищIыр СНГ-м хэтхэращ икIи иужьрей илъэситIым къриубыдэу республикэм зэригъэкIуэкIа продукцэм и куэдагъым процент 25-кIэ хигъэхъуащ, жиIащ

29.03.2024 - 17:23

ЗЫУЖЬЫНЫГЪЭМ И ЛЪАГЪУЭМ ИРОКIУЭ

КъБР-м и Iэтащхьэ КIуэкIуэ Казбек Ставрополь крайм и губернатор Владимиров Владимиррэ Къэрэшей-Шэрджэс Республикэм и УнафэщI Темрезов Рашидрэ щIыгъуу хэтащ Тырныауз къалэм дэт, сыт и лъэныкъуэкIи з

29.03.2024 - 08:57

ХЬЭЩIЭХЭМ ДЫКЪЫХАГЪАЩIЭ

Урысей Ипщэмрэ Кавказ Ищхъэрэмрэ регби 7-мкIэ пашэныгъэр къыщыхьыным теухуа зэхьэзэхуэ иджыблагъэ Налшык къалэм щекIуэкIащ.

29.03.2024 - 08:56

ГУАПЭУ ЯГУ КЪАГЪЭКIЫЖ

КъБР-м щIыхь зиIэ и журналист, Урысей Федерацэм, Къэбэрдей-Балъкъэрым щэнхабзэмкIэ щIыхь зиIэ я лэжьакIуэ, жылагъуэ лэжьакIуэ, «Советская молодёжь» газетым и редактор нэхъыщхьэу щыта Къардэн Мухьэм

29.03.2024 - 08:56

ХАДЭХЭКI ФIЭIУГЪЭХЭМКIЭ ДЫПАШЭЩ

Пхъэщхьэмыщхьэмрэ хадэхэкIымрэ къыхащIыкI консерву Кавказ Ищхъэрэм къыщыщIагъэкIым и процент 90-р Къэбэрдей-Балъкъэрым къылъос.