ТХЫДЭМ И ЛЪАГЪУЭХЭМ ТЕМЫЗАШЭ ЛЪАХЭХУТЭ

Май къалэм дэт тхыдэ-лъахэхутэ музейм мэкъуауэгъуэм и 28-м щекIуэкIащ тхакIуэ Опрышкэ Олег щагъэлъэпIа зэIущIэ.

 «ХъугъуэфIыгъуэм я нэхъ лъапIэр – цIыхуфIым удэуэршэрынырщ», - жиIэгъащ зэгуэр франджы тхакIуэ де Сент-Экзюпери Антуан. Нобэрей ди зэIущIэм а псалъэхэр дигу къыщIигъэкIыжар ахэр зыхуэпхьыфыну ди хьэщIэрщ. Шэч хэмылъу, дэ зэманышхуэ догъэкIуэд къыдбгъурысу псэу цIыху къызэрымыкIуэхэр дымыцIыхуу. ЛIыхъужьыр Iэмал имыIэу щIыпIэ жыжьэм щыпсэун хуейуэ къытфIощI».

А псалъэхэмкIэ зи пшыхьыр къызэIуаха Опрышкэ Олег Нартан къыщалъхуащ. Зауэ лъэхъэнэм хиубыдащ щIэныгъэлIым и сабиигъуэр. ЗэрыпхъуакIуэхэр Къэбэрдей-Балъкъэрым къыщыса 1942 - 1943 гъэхэм ар Май къалэм щыпсэурт. И сабиигъуэм и нэгу щIэкIар щIэныгъэлIым и тхылъхэм къыщигъэлъэгъуэжащ.

1960 гъэм Опрышкэ Олег къиухащ Мэзкуу дэт тхыдэ-архив институтыр. Абы къызэрыщIэкIрэ Къэбэрдей-Балъкъэрым и щIэныгъэ-къэхутакIуэ институтым щолажьэ. Ионе Гавриил и гъусэу Опрышкэ I963 гъэм къыдигъэкIа и япэ тхылъыр («Фэеплъхэм къаIуатэ») теухуат Къэбэрдей-Балъкъэрым узыщрихьэлIэ тхыдэ фэеплъхэм. Лъахэхутэ экспедицэм хэту Опрышкэ хэтауэ щытащ Джулат Ипщэм щрагъэкIуэкIа археологие къэхутэныгъэхэм. Абы лъандэрэ щIэныгъэлIым и къалэмыпэм зэи зигъэпсэхуакъым жыпIэмэ, ущыуэнукъым. «Джулат лъахэжьыр зауэлI къалэ къудейтэкъым, IэщIагъэлI къызэрымыкIуэхэр зыдэса щIыпIэт ар, - щитхырт къэхутакIуэ щIалэм а тхылъым. - Апхуэдиз лIэщIыгъуэ бжыгъэ зэрыщIэкIам хуэдэу, абы къыщагъуэтыжа кхъуэщынхэм нобэрей цIыхухэм я гулъытэр ятхьэкъу».

XVI лIэщIыгъуэм щегъэжьауэ XX нэс къызэщIаубыдэ Опрышкэ и IэдакъэщIэкIхэм. Дривгъэплъэжыт, нэгъуэщI мыхъуми, плIэнейрэ къыдагъэкIыжа «По тропам истории» тхылъ цIэрыIуэм и псалъащхьэхэм: «Бековичхэ я лъэпкъым щыщщ», «Ди шынэхъыщIэ», «Грибоедов сэлам къывехыж», «Эрзурум къызэращтар». ГъэщIэгъуэнщ езы тхакIуэм и лэжьыгъэм уасэу хуигъэувыжри. «Тхыдэм дыщыхуеплъэкIыжкIэ, мыхьэнэ зиIэр щапхъэу бгъэув хъунухэм дадэплъеинырщ. Абыхэм я нэхъыщхьэр – бзэкIи, лъэпкъкIи, динкIи зэтемыхуэ цIыхухэр мамыру зэдэпсэун зэрыхуейрщ, псом хуэмыдэу къэхъукъащIэхэм яхуэерыщ ди лъэхъэнэм».

Илъэс 50-м щIигъуащ Опрышкэ Олег КъБР-м Хэку зауэшхуэр зэрыщекIуэкIам тетхыхьын зэрыщIидзэрэ. Республикэм ипхъухэмрэ и къуэхэмрэ зауэм щызэрахьа лIыгъэр наIуэ къищIат I970 гъэм къыдэкIауэ щыта «Iуащхьэмахуэ лъэныкъуэкIэ» тхылъым. 2015 гъэм дунейм къытехьа, «I942 - I943 гъэхэм Къэбэрдей-Балъкъэрым зауэр зэрыщекIуэкIар» тхылъым къыкIэлъыкIуащ «Зауэм и нэпкъыжьэ зытелъ I942 гъэм и шыщхьэуIумрэ I943-м и щIышылэмрэ» лэжьыгъэщIэр. УФ-м ЗыхъумэжыныгъэмкIэ и министерствэм и архивым къыщIиха защIэщ Опрышкэ тхылъым щызэригъэуIуа хъыбар пэжхэр.

Илъэс зыбжанэкIэ Опрышкэ Олег лэжьащ республикэм и лъахэхутэ музейм и фондым и хъумакIуэ нэхъыщхьэу. Абдежым тхыдэджым къыщрихьэлIа лэжьыгъэр тегъэщIапIэ хуэхъуащ 1972 гъэм Iуащхьэмахуэ лъапэ деж музей къыщызэIуахыным.

КъызэщIэубыдауэ жыпIэмэ, Опрышкэ и IэдакъэщIэкIхэу пщIы бжыгъэм нэсахэр теухуащ Къэбэрдей-Балъкъэрымрэ Кавказ Ищхъэрэм щыщ лъэпкъхэмрэ я тхыдэр Урысей щэнхабзэм зэрыхэувэм. Зытепсэлъыхьым емылъытауэ, тхакIуэм укъимыутIыпщу узэзыгъаджэ и хъэтIри щхьэхуэу зытепсэлъыхьыпхъэ Iуэхущ. Мы лъэныкъуэращ Опрышкэ Олег зэлэжьар жыпIэу, зы къудамэ закъуэ къыпхухэхыркъым. Тхэныгум здишэ лъэныкъуэмкIэ зригъэщIурэ, дауэрэ хъуами, Опрышкэ республикэр къэралым иригъэцIыхуащ. И гуащIэм щIыхь хуащIу, щIэныгъэлIым къыхуагъэфэщащ «Къэбэрдей-Балъкъэрым и пащхьэм щиIэ фIыщIэхэм папщIэ» орденыр. Лъахэхутэм зэрехьэ «КъБР-м щэнхабзэмкIэ щIыхь зиIэ и лэжьакIуэ» цIэ лъапIэри.

 «Майкъалэдэсхэм дежкIэ ди гуапэщ Опрышкэ Олег и лэжьыгъэхэм Пришибскэ, Котляревскэ станицэхэм къэзакъ тхыдэр зэрыщызэфIэувар къызэрыщигъэлъагъуэр, - жиIащ пшыхьыр езыгъэкIуэкIым. - «Тэрч къэзакъхэр. Тхыдэм къыхэна цIэхэр» тхылъым щIэныгъэлIыр иригушхуэу щытопсэлъыхь езыри зэрыкъэзакъым».

Я лъахэгъум пщIэ хэха хуащIын папщIэ зэхаша пшыхьым ирагъэблэгъащ республикэм щыщ щIэныгъэлIхэр, къулыкъущIэхэр, уэрэджыIакIуэхэр, ныбжьэгъухэмрэ лэжьэгъухэмрэ. Опрышкэ Олег ягъэлъапIэу къэпсэлъахэщ филологие щIэныгъэхэм я кандидат, КъБР-м и ТхакIуэхэм я союзым и унафэщI Тхьэгъэзит Юрэ, УФ-м и ТхакIуэхэм я союзымрэ Журналистхэм я союзымрэ хэт, пшыхьыр зытеухуа щIэныгъэлIым пхъу хуэдэу бгъэдэт тхылътедзэ Котляровэ Марие. «Дэтхэнэ цIыхуми мелыIыч хъумакIуэ къыщхьэщыту жаIэ. Опрышкэ Олег дежкIэ апхуэдэ хъуащ Котляровэ Марие». А псалъэхэмкIэ утыку ираша Марие тепсэлъыхьащ езымрэ щIэныгъэлIымрэ зэкъуэту тхылъхэм зэрелэжьым, къызэрыдагъэкIым, абы пыщIа гугъумрэ тыншымрэ.

ЗэIущIэм хэтащ КъБР-м и лъэпкъ музейм и къудамэу Прохладнэ дэтым и унафэщI Гаврилюк Аннэ, Опрышкэ и гъэсэн, тхыдэ щIэныгъэхэм я кандидат Бурда Эдуард, егъэджэныгъэм и ветеранхэр, «Родник» литературэ гупыр, къинэмыщIхэр.

Пшыхьым къекIуэлIахэми, псом хуэмыдэу ар къызэзыгъэпэща Федоровэ Еленэ, фIыщIэ псалъэкIэ захуигъэзащ езы Опрышкэ Олег. БлэкIар дымыщIэу пщэдейр зэрыдимыIэнур, зэгурыIуэм нэхърэ нэхъ ехъулIэныгъэ лъапIэ зэрыдмыгъуэтынур ягу къигъэкIыжащ. Пшыхьыр игъэщIэрэщIащ Выблов Павелрэ Ватутинэ Верэрэ ягъэзэщIа къэзакъ уэрэдхэм.                                             

ЧЭРИМ Марианнэ.

Поделиться:

ЧИТАТЬ ТАКЖЕ:

29.03.2024 - 17:23

ЗЫУЖЬЫНЫГЪЭМ И ЛЪАГЪУЭМ ИРОКIУЭ

КъБР-м и Iэтащхьэ КIуэкIуэ Казбек Ставрополь крайм и губернатор Владимиров Владимиррэ Къэрэшей-Шэрджэс Республикэм и УнафэщI Темрезов Рашидрэ щIыгъуу хэтащ Тырныауз къалэм дэт, сыт и лъэныкъуэкIи з

29.03.2024 - 08:57

ХЬЭЩIЭХЭМ ДЫКЪЫХАГЪАЩIЭ

Урысей Ипщэмрэ Кавказ Ищхъэрэмрэ регби 7-мкIэ пашэныгъэр къыщыхьыным теухуа зэхьэзэхуэ иджыблагъэ Налшык къалэм щекIуэкIащ.

29.03.2024 - 08:56

ГУАПЭУ ЯГУ КЪАГЪЭКIЫЖ

КъБР-м щIыхь зиIэ и журналист, Урысей Федерацэм, Къэбэрдей-Балъкъэрым щэнхабзэмкIэ щIыхь зиIэ я лэжьакIуэ, жылагъуэ лэжьакIуэ, «Советская молодёжь» газетым и редактор нэхъыщхьэу щыта Къардэн Мухьэм

29.03.2024 - 08:56

ХАДЭХЭКI ФIЭIУГЪЭХЭМКIЭ ДЫПАШЭЩ

Пхъэщхьэмыщхьэмрэ хадэхэкIымрэ къыхащIыкI консерву Кавказ Ищхъэрэм къыщыщIагъэкIым и процент 90-р Къэбэрдей-Балъкъэрым къылъос.

28.03.2024 - 09:03

АДЫГЭХЭМ Я КЪЕЖЬАПIЭР

   ЩIыгум и ныбжьым ебгъапщэмэ, псэ зыIут дунейм еплъытмэ, цIыхум къикIуа гъуэгуанэр кIэщI дыдэщ, тхыдэм и щапхъэхэмкIэ ар мащIэщ.